МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ АВТОМАТИКИ ТА МЕТРОЛОГІЇ «ДІАГНОСТИКА КОМП’ЮТЕРНИХ ЗАСОБІВ» ЗВІТ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №6 ТЕМА: «Діагностика процесора» Підготував: ст.гр КІ-41 Куць Юрій Пепевірила: Ногаль М.В. Львів – 2013 Тема: “Діагностика процесора” Мета роботи: використовуючи спеціальне програмне забезпечення визначити основні характеристики процесора, частоту, розмір кешу. Теоретичні відомості. Центральний процесор (скорочено – ЦП, або мікропроцесор, чи просто процесор) став однією з найважливіших розробок технології інтегральних мікросхем за весь час її розвитку. Після створення концепції центрального процесора розробники зрозуміли, що один і той же пристрій можна використовувати для вирішення досить широкого кола задач, задаючи йому необхідний набір команд. Ця ідея привела до створеня сучасного комп’ютера, виділивши у вигляді незадежних областей створення апаратного і програмного забезпечення. Перші комп’ютери з програмами, що зберігаються на перфокартах і перфострічках, з’явилися в кінці 1940-х – початку 1950-х років. В основі універсальних обчислювальних машин та мікро-комп’ютерів 1960-х – 1970-х років також містились центральні процесори. Але лише інтеграція функцій центрального процесора у одному кремнієвому кристалі (який отримав назву мікропроцесора) в середині 1970-х років зробила можливим створення персональних комп’ютерів і призвела до шаленого росту швидкості і продуктивності центрального процесора, який продовжується і сьогодні. Швидкість процесора Швидкість процесора визначається кількома основними факторами. Більше всього вона залежить від конструкції схеми процесора – конструкція диктує внутрішні часові вимоги, які обмежують максимальну швидкість процесора, з якою він може працювати. На швидкість також впливають і технологічні фактори – розмір елемента і розмір кристала. В загальному випадку, чим менший кристал мікропроцесора, тим вища швидкість його роботи, оскільки сигнали проходять більшу короткий шлях і менше витрачають енергії. Нарешті, якість виробництва (воно залежить від технологічного обладнання, на якому виготовляються підкладки і готові кристали) може варіюватися, і деякі кристали можуть працювати швидше інших, не дивлячись на те , що вони були зроблені по однаковій технології і навіть на одній підкладці. У процесі випробувань, які є однією з фаз виробництва, процесори поділяються на групи в залежності від швидкості своєї роботи. Розгін комп'ютера. Процедура розгону комп'ютера містить у собі три аспекти: зміна робочої частоти шини, зміна значення множника частоти і зміна номіналу живильної напруги. для успішного розгону процесора не обов'язково виконувати всі три названих пункти. Зміна робочої частоти шини. Внутрішня тактова частота процесора відрізняється від зовнішньої частоти (або частоти передньої шини FSB). Зовнішня частота - це частота, на якій працює кеш-пам'ять і основна пам'ять - і звичайно вона ділиться для того, щоб відповідати частоті роботи шини AGP, шини РСІ й інших шин, що є присутніми в архітектурі системи. Для того щоб змінити частоту роботи шини, знайдіть у керівництві на системну плату місце розташування перемички, позначеної як «Clock Speed,>, «CPU External ВUS Frequency Selection,» або «Front Side Bus FSB)». Саме положення цієї перемички потрібно буде змінити. Можливо, що для установки нового значення робочої частоти шини прийдеться змінити положення декількох перемичок. Якщо вам повезе, і на системній платі не виявиться такої перемички, то необхідні зміни можна здійснити через меню програми CMOS Setup. При цьому не буде потрібно навіть відкривати системний блок комп'ютера. Збільшувати тактову частоту роботи шину варто тільки на одну ступінь. Зміна коефіцієнта множення частоти. Значення внутрішньої робочої частоти центрального процесора встановлюється за допомогою множника внутрішньої частоти процесора, що програмується через висновки корпуса процесора. Для зміни значення коефіцієнта...